Від Чорної Тиси до Прута через Близницю, Петрос та Говерлу.

Маршрут походу:

с. Ясіня– Форелеве господарство – озеро Ворожеська – пер. Драгобрат – г. Близниця і М.Близниця (радіально) - п.Ясіня – пол. Шеса – пол. Скопеська (ур. Гребли) – г.Говерла – оз. Несамовите - Спортбаза Заросляк –- м.Ворохта

Термін проведення:

6 - 20 серпня 2013 р.

Учасники походу:

Учні Верхньотокмацької ЗОШ І-ІІІ ступенів та Чернігівської спеціалізованої школи "Надія."

День перший. 7.08.13 р.

Цей день ми присвятили екскурсії містом Івано-Франківськом. Часу до дизель-поїзда у нас багато, то ж вирушаємо знайомитися з цим мальовничим містечком. Пішки вирушаємо до центру міста і знайомимося з архітектурними і історичними пам'ятниками. Вже пізно увечері повертаємося до залізничного вокзалу і чекаємо поїзда.

День другий. 8.08.13 р.

Зранку прибуваємо до залізничної станції Ясіня Івано-Франківської області. Через пів-години прибуваємо до Ясинівської КРС і після реєстрації вирушаємо до окраїн села Чорна Тиса, звідки вже гірською дорогою, що змійкою в'ється по обох берегах річки Чорна Тиса, піднімаємося до залишків Форелевого господарства та обладнуємо наш перший табір на широкій галявині неподалік від двоповерхової будівлі табору.

День третій. 9.08.13 р.

Ранок видався теплим і сонячним, то ж на маршрут виходимо рано. Лісовою дорогою піднімаємося до полонини Татул, звідки можна милуватися панорамою долини річки Чорна Тиса та частиною Свидовецького хребта. Повз будівлі літнього табору для худоби проходимо до стежки, що веде на підйом до озера Ворожеська. На всьому шляху нам зустрічаються потужні струмки з дуже прохолодною водою, тому спрагу тамуємо дуже обережно, щоб не застудити горло.

Табір встановлюємо на лісовій галявині за 300 м нижче озера, адже тут і річка поряд і з дровами ніяких проблем. Решту дня присвячуємо знайомству з неповторною карпатською природою та вирішенню побутових завдань. Увечері слухаємо туристські пісні та граємо у "Показуху".

День четвертий. 10.08.13 р.

Перед початком підйому до озера фотографуємось на фоні мальовничої вершини та прибираємо табір.

Підйом до озера доволі крутий і стежка пролягає серед густих заростей ялівцю, тому біля озера ми дуже швидко фотографуємось і продовжуємо підйом на Свидовецький хребет.

Гірська дорога в обхід невисоких пагорбів приводить нас до підніжжя гори Стіг, де починається спуск до туристської бази Драгобрат. Неподалік від бази у негустому смерековомі ліску серед багатьох струмочків і розміщуємося на ночівлю. Ледве ми встигли обладнати табір та приготувати обід, як природа принесла нам несподіваний сюрприз: небо густо вкрилося хмарами і розпочалася справжня гірська гроза в супроводі величезного граду. Така погода трималасб близько двох годин і додала нам турбот, адже ділянка, на якій ми поставили намети виявилась заболоченою і решту дня ми займалися роботою по відведенню води та просушуванню намоклого одягу.

День п'ятий. 11.08.13 р.

Зранку хмари спустились так низько, що ми перебували серед них і запланований підйом на г. Велика і Мала Близниці приходиться перенести на більш пізній час. Коли туман спадає вирушаємо у радіальний вихід і організовуємо посвяту у туристи для наших друзів із Запорізького Центру туризму. Більшість конкурсів і змагань проходять серед туману та при невеликому дощу, та це не заважає гарному настрою та творчій атмосфері, що панує в нашому таборі.

День шостий. 12.08.13 р.

Зранку погода налагоджується і ми вирушаємо далі. Спускаємось до туристського комплексу Драгобрат і далі лісовою дорогою спускаємось до західних околиць села Ясіня. Протягом нашого шляху зустрічаємо гарні архітектурні споруди: будиночки для відпочинку, каплички та церкви. У селі попвнюємо запаси продуктів і розбиваємо табір прямо на подвір'ї місцевого жителя пана Василя, що люб'язно надав нам притулок. Тим більше, що стежка до полонини Шеса знаходиться поруч.

День сьомий. 13.08.13 р.

Подякувавши нашому господарю за гостинність починаємо підйом до полонини Шеса, місця наступної нашої зупинки. Дорога спочатку доволі полога і проходить по лісовим околицям, а потім переходить у вузеньку гірську стежку серед смерекового лісу. Скоро ми опиняємось на полонині Шеса і розбиваємо табір на невеликій лісовій галявині серед витоків гірської річки Лопушанки.

День восьмий. 14.08.13 р.

Ранній підйом і ми починаємо підніматися до першої нашої вершини, що перевищує 2000 м. - гори Петрос. Стежка до меншого "брата" Петросула проходить по смерековому лісу та ялівцевих ділянках. Подекуди зустрічаються цілі плантації чорниці, що дає нам додаткову енергію для подолання важкого підйому на вершину Петросу. Петрос зустрічає нас невеликим поривистим дощем, то ж помилуватися мальовничими пейзажами з вершини нам не вдається і ми починаємо спуск з гори та продовжуємо маршрут до місця нашої наступної стоянки - полонини Скопеська. Та посушливе літо не дає можливості обладнати табір в раніше запланованому місці, то ж продовжуємо наш маршрут до території Біосферного заповідника, де й стаємо на ночівлю.

День дев'ятий. 15.08.13 р.

Пгода знову нас не радує - зранку й до вечора у Карпатах йде дощ, та нам байдуже, адже у нас сьогодні дньовка. Цей день ми присвячуємо знайомству з інформаційним комплексом Карпатського біосферного заповідника, знайомимося з природними особливостями та історією Українських Карпат в цілому та Чорногірського масиву зокрема. Решту дня присвячуємо відпочинку та підготовці до сходження на найвищу вершину України - гору Говерла.

День десятий. 16.08.13 р.

Прохолодна погода змушує нас збільшити денний перехід і перенести місце наступної стоянки з озера Несамовитого до спортивної бази Заросляк. То ж на маршрут виходимо рано і о 8.00 год ми вже знаходимося біля підніжжя г. Говерла, звідки й починаємо підйом на вершину. Через 40 хв. ми вже не приховуємо радісних емоцій від підкорення заповітної вершини і присвячуємо прогулянці та фотографуванню цілу годину часу, адже така подія буває не щодня.

О 10-й годині починаємо спуск з Говерли у напрямку Чорної гори, де знаходиться одне з найвисокогірніших озер Українських Карпат - Несамовите. Гірська стежка пролягає через вершини гір Брескул, Пожижевська та Данціж і в обхід гори Туркул. До озера спускаємося якраз в обідню пору, тому обідаємо неподалік біля старго кострища і милуємося цим куточком карпатської природи та прекрасним краєвдом. Далі вирушаємо стежко, що в'ється змійкою посеред заростей ялівцю та чорниці до витоків ріки Прут, а далі вздовж його русла до спортивної бази Заросляк. Табір розбиваємо на березі річки за 300 метрів від бази.

День одинадцятий. 17.08.13 р.

У зв'язку з тим, що у горах струмки і джерела пересохли, вирушаємо до м. Ворохта взовж автомобільної дороги. Стежка весь час йде вздовж Прута, на шляху зустрічається багато рівниних  галявин для відпочинку. Вже надвечір приходимо до південно-східних околиць селища Ворохта, де у лісі над обривами на березі Прута поряд з підвісним мостом і обладнуємо нашу останню стоянку. Вечір присвячуємо туристським байкам і спогадам про наші пригоди. Особливо запам'ютаєть всім учасникам походу селі розповіді нашого командира Костюка Юрія.

День дванадцятий. 18.08.13 р.

Поїзд Рахів-Львів прибуває на станцію Ворохта далеко за північ, то ж цей  ми присвячуємо відпочинку, купанню та прогулянці цим курортним та туристським центром України. Блиько 2-ї години вирушаємо на вокзал, де й очуємо прибуття поїзда.

День тринадцятий. 19.08.13 р.

До Львова прибуваємо вранці, то ж залишаємо речі у камері схову і вирушаємо на прогулянку до центральної частини міста. Звичайно, часу для повноцінної екскурсії обмаль, але всі було цікаво хоч на декілька годин поринути в неповторну архітектуру цього старовинного міста. Немітно проминув час, і ось ми вже у вагоні поїзда Львів-Запоріжжя, де й проводимо наступну добу у спогадах та розвагах.

Маршрут походу