Наш перший похід по Гірському Криму.

Маршрут походу:

С. Зуя – ур. Васильки – т.с. Бурульча – т.п. Партизанський – т.с. Східний Суат – вдп. Джур-Джур – т.с. Джурла – т.с. Кутузівське озеро – с. Ізобільне.

Термін проведення:

01 – 09 листопада 1995 р.

Учасники походу:

Учні та вчителі Верхньотокмацької середньої школи та Чернігівської школи-інтернату

День перший. 2.11.95 р.

До Сімферополя прибуваємо опівдні і автобусом вже надвечір доїжджаємо до с. Зуя. Починають сутінки і на ночівлю зупиняємося у штучній лісосмузі на південно-східній околиці села над сільським цвинтарем.

День другий. 3.11.95 р.

Ранній підйом, і ми вже на маршруті. Степовими дорогами виходимо до селища Ароматне і звідти вирушаємо на південь до с. Овражки. Тут відбувається наша перша зустріч з Кримськими горами. Дорога далі переходить у гірську і через с. Міжгір’я вздовж річки Бурульча ми виходимо до урочища Васильки. Табір розбиваємо на галявині неподалік пам’ятника партизанам.

День Третій. 4.11.95 р.

Сьогодні наш маршрут проходить каньйоноподібним руслом річки Бурульча. Стежка часто переходить з одного берега річки на інший і повсюду пролягає серед букового лісу з заростями ліщини. Річка подекуди зникає під прямовисні скелі і раптом виринає потужним потоком, заповнюючи весь каньйон. В таких місцях долаємо річку за допомогою переправи по колодах, знесених сюди могутнім річковим потоком. Ночівлю організовуємо неподалік джерела Бурульча-2 біля підніжжя яйли Орта-Сирт.

День четвертий. 5.11.85 р.

У верхів’ї річки каньйон звужується і місця стають дедалі мальовничішими. На всій ділянці до т.п. Партизанський зустрічається все більше пам’ятних знаків у місцях базування Зуйського партизанського загону. На ночівлю стаємо на широкій галявині неподалік т.п. Партизанський. До закінчення світлового дня встигаємо здійснити екскурсію до висоти 1025 м., де знаходилась партизанська пушка в роки великої Вітчизняної війни.

День п’ятий. 6.11.85 р.

Підйом ранній і вже о 6.00 год. ми на маршруті, адже сьогодні нам належить пройти найбільшу ділянку маршруту. До т.с. Східний Суат дістаємося швидко і не зупиняючись вирушаємо до т.с. Ай-Алексій, де зупиняємося на обід. Після обіду здійснюємо ще один перехід до водоспаду Джур-Джур. Перед самим водоспадом у горах спускається густий туман, але ми вже біля водоспаду, де й стаємо на ночівлю.

День шостий. 7.11.85 р.

Святковий день. Зранку нам вдається помилуватися найпотужнішим кримським водоспадом і ми вирушаємо до т.с. Джурла. Погода стає ясною і сонячною, то ж маємо можливість помилуватися всією красою підковоподібного урочища Хапхал. Наші керівники приготували нам сюрприз. Коли ми доходимо до невеличкого майданчика за поворотом лісової дороги на нашу адресу лунають привітання зі святом з вуст одного з керівників, що непомітно вийшов наперед групи і сховався за пеньком. Далі не поспішаючи виходимо до урочища Джурла. На шляху перед нами відкривається мальовнича панорама чорноморського узбережжя та обриви яйли Демерджі. На ночівлю стаємо поряд з водоспадом і решту дня проводимо на екскурсії урочищем та за обладнанням табору.

День сьомий. 8.11.85 р.

Вночі погода починає псуватися. Подув поривистий вітер і стає морозно. Тому вранці швидко зібралися і вирушили на маршрут. Подолавши перевал гірською лісовою дорогою спускаємося до підніжжя Демерджі, але помилуватися красотами Долини Привидів не вдається, адже спускається густий туман, який проте не заважає нам подолати дорогу до Ангарського перевалу, а вже потім вийти до т.с. Кутузівське озеро. Саме тут ми й обладнуємо нашу останню стоянку.

День восьмий. 9.11.85 р.

Ранній підйом і ми вирушаємо підкорювати одну з найвищих вершин Гірського Криму – гору Чатирдаг. Підкорення здійснюємо двома групами. Вихід однієї групи займає половину дня, тому до вечора усі учасники встигають підкорити свою першу вершину в житті.

День дев’ятий. 10.11.85 р.

Зранку збираємо табір і вирушаємо до с. Ізобільне, де й закінчується наш похід.