Барви осіннього Криму
Маршрут походу:
Ангарський Перевал - т.с. Галявина МАН - т.с. Східний Суат - Карабі яйла - т.п. Партизанський - т.с. Малиновий струмок - п. Кизил-Коба - с. Перевальне
Термін проведення:
24 жовтня - 1 листопада 2012 р.
Учасники походу:
Учні Верхньотокмацької, Обіточненської, Григорівської та Семенівської загальноосвітніх шкіл та Чернігівської спеціалізованої школи "Надія"
День перший. 25.10.12 р.
Тролейбусом добираємося до Ангарського перевалу - початкової точки маршруту. На маршрут виходимо дуже рано, адже збираємося за один день дійти до туристичної стоянки Східний Суат. Короткий підйом, і через 20 хвилин ми доходимо до пам'ятника будівельникам першої дороги від Сімферополя до Алушти. Далі гірська дорога приводить нас до перешийку між Демерджі яйлою та г. Пахкал-Кая, де організовуємо короткий привал на галявині МАН. Повертаємося назад на перешийок, звідки починаємо затяжний підйом на плато Демерджі, з якого відкривається мальовнича панорама Південного узбережжя Криму. Дорога до т.с. Східний Суат досить тривала, тому розвідувальна група, що складається з найбільш досвідчених туристів під керівництвом Бадіона О.П. та Солодовнік С.В., вирушає попереду і обладнує табір до прибуття основної групи під керівництвом Солохи А.В., Штанька О.М. та Кальченка Ю.І. Увечері над урочищем лунають туристські пісні.
День другий. 26.10.12 р.
Залишаємо на території базового табору чергову групу і вирушаємо в радіальний вихід до загальнодоступних печер плато Карабі яйла. Дорога по плато досит важка: всюди карстові воронки, яки приходиться весь час обходити і тільки наш керівник Солоха А.В. впевнено виводить нас до печери Маміна, яку ми оглядаємо двома штурмовими групами. Тому, хто вперше потрапив у царство підземних кам'яних лісів, все тут незвичне: і вузькі проходи між підземними галереями, і причудливої форми натьоки, що утворюють неповторне вбрання печери.
Після печери Маміна вирушаємо до наступної величної печери Великий Бузлук, яка врвжвє не тільки своєми розмірами, а й вічним лідником з замерзлими водоспадами та глибокою льодовою шахтою. До табору повертаємося вже надвечір, де на нас чекає смачний обід та туристські розваги.
День третій. 27.10.12 р.
Зранку збираємо рюкзаки і покидаємо це мальовниче урочище і вирушаємо до туристського приюту Партизанський, де запланована наша наступна зупинка. Вся ділянка маршруту проходить гірською стежкою, заваленою опалим осіннім листям. Нетривалий перехід - і ми на великій лісовій галявині з вказівником на висоту 1025 м. - місця базування партизанського Зуйського загону. Швидко розбиваємо табір і вирушаємо на екскурсію до партизанської пушки.
Доволі крутий підйом за 20 хвилин приводить до вершини гори, де розташовані численні пам'ятники партизанам. А ще через 20 хвилин ми підходимо до партизанської пушки, що у роки другої світової війни вела обстріл дороги Сімферополь-Алушта, наводячі жах на фашистські війська. Після неодмінного фотографування та запису у Книзі відвідувань повертаємось до табору і залишок дня присвячуємо туристським розвагам.
День четвортий. 28.10.12 р.
Зранку у таборі гамірно, адже сьогодні день виборів до Верховної ради України, то ж і наші керівники вирішили провести власні вибори. Все було як на Великій землі: агітація, спостерігачі, виборча дільниця з компетентною комісією, і, звичайно ж, виборчі бюлетені. З кілька годин стає відоме ім'я "спікера" та керівних органів нашого власного туристського парламенту. А далі починається головне дійство походу - посвята новачків у туристи. Для підтвердження звання туриста кандидати проходять велику кількість спеціальних випробувань, організованих для них старшими товаришами. А завершається дійство великим чаєпиттям та піснями біля багаття.
День п'ятий. 29.10.12 р.
Телий ранок дозволяє спокійно зібратися і вирушити на маршрут. Короткий перехід - і ми на місці стоянки патризанського загону "Дідів курінь", де робимо короткий привал з фотосесією.
Відпочивши віддаємо дань пам'яті всім партизанам України і вирушаємо далі через річку Мала Бурульча до західних обривів Долгоруківської яйли. Стежка веде серед густих степових трав в обхід численних карстових воронок та кам'янистих гряд відкриваючи мальовничий вид на плато Чатирдаг. За півтори години добираємося до краю плато і починаємо спуск по Малиновому струмку до місця нашої стоянки.
День шостий. 30.10.12 р.
Зранку збираємось у радіальний вихід до відомих печер Кизил-Коба та водоспаду Суучхан. Дорога пролягає подекуди через зарості колишніх садів та військовий полігон і за годину досягаємо казкової країни "Кизил-Коба. Спочатку відвідуємо печеру у супроводі досвідченого провідника. Яскраве різнобарвне освітлення печери надає неповторної краси підземним лабіринтам та річці Кизилкобінці.
Перевівши подих залишаємо печеру і вирушаємо до не менш мальовничого водоспаду. Водоспад Суучхан має найбільшу повноводність під час весняного паводку та за дощової пори. На жаль це літо та осінь були посушливими, то ж нас зустрічаюттільки крапельні потічки водоспаду, але це не може знизити враження від цього мальовничого куточка Українського Криму.
Повертаємось до табору з легким смиутком на серці, адже на нас чекають останні кілометри походу: короткий перехід до кінцевої зупинки тролейбусу в селищі Перевальному.